Гендерні пригоди Барбі

12:05, 13 Травень 2018

Дочці наших спільних знайомих Маші виповнюється п'ять років. Дівчинка мріє отримати в подарунок ляльку Барбі...

Батьки, однак, не в захваті від її бажання. Вони хочуть, щоб дочка росла активною, цілеспрямованою, наполегливою в досягненні своєї мети, а Барбі в їхньому уявленні – «дурна блондинка», втілення застарілих і навіть шкідливих стереотипів про жінок і жіночу поведінку. Наші знайомі далеко не одинокі в своєму ставленні до знаменитого створення Рут і Елліот Хендлер. Між іншим, як це не здасться дивним, але за свою майже шестидесятирічну біографію Барбі (зрозуміло, якщо йдеться про оригінальну ляльку, а не про численні підробки) зробила неабиякий внесок у формування сучасних уявлень про призначення й роль жінок у суспільстві.
ВІД «МОДЕЛІ» ДО «ПІЛОТА ВВС»
Барбара Міллісент Робертс (повне ім'я Барбі) з'явилася на світ у 1959 році в американському штаті Вісконсін і майже відразу стала синонімом «пустушки», зацикленої на власній зовнішності й загрузла в безглуздому споживанні. Однак це враження з’явилося незалежно від намірів її творців, більш того – складає протиріччя з тими цінностями, які вкладені в цей персонаж. Причина, мабуть, у тому, що Барбі була задумана як якась «ідеальна жінка», й суспільство, природно,  накладає на неї свої уявлення про ідеал, який змінюється з часом, що позначається й на змінах у сприйнятті даного персонажа.
Барбі, безперечно, високо цінує сімейні та дружні зв'язки, але, разом з тим вона - професіонал, інтелектуалка й може досягти абсолютно будь-якої мети. У цьому плані показово, що одна з перших модифікацій – Barbie Business Women – скромна лялька в офісному костюмі, не прив'язана до конкретної професії. І в цілому ляльки Барбі (за винятком «принцес») зображували, як правило, жінок середнього класу, втілюючи водночас і мрію бідняків про «престижну» офісну роботу, й звичний для більшості населення образ.
Часом лялька навіть випереджала час. Перша Барбі-астронавт була випущена в 1965 році, в той час як перша американка – Саллі Райд – здійснила політ в космос лише в 1983 році. Усі значимі для американської жіночої історії події знаходили своє відображення в ляльках, і разом з тим розширювався перелік доступних для Барбі професій і захоплень. Цей шлях від «фотомоделі» і безликої «офісної співробітниці» призвів до того, що на сьогоднішній день лялька встигла «освоїти» понад сімдесят професій: від стереотипно-жіночих «вчительки» й «няньки» до «дослідниці» й «військовослужбовця».
БУТИ КИМ ЗАХОЧЕШ
Російська письменниця Лінор Горалик у своїй книзі «Порожня жінка. Світ Барбі зсередини й зовні», хоча і зазначає наявність в асортименті ляльок «професіоналок», але вважає їх «незатребуваними» й такими, що виникли «під тиском феміністок». Найпростіше заперечення: стала б корпорація випускати незатребувані, тобто збиткові, іграшки понад півстоліття? Навряд чи. Проте, ми вирішили перевірити, наскільки ж в дійсності «непопулярні» згадані Горалик «Барбі-в-професіях». І виявилося, що з кожним роком все важче знайти звичних «принцес» і «модниць», а найпопулярнішими продавці-консультанти одеських магазинів іграшок одностайно назвали саме ляльок «Барбі-в-професіях». Футболістку й каратистку частіше за інших обирають діти шкільного віку, а Барбі-альпіністка зникає з полиць, ледве встигнувши з'явитися. Дошкільнята люблять Барбі-ветеринара й геймера так само сильно, як нещодавню новинку – яскравих казкових Барбі-русалок.
«Діти молодшого віку звертають увагу на кількість аксесуарів, – ділиться своїми спостереженнями продавець-консультант Наталя Швець, – їм хочеться грати з лялькою відразу ж, не вигадуючи нічого з підручних матеріалів. Тому в нашому магазині батьки з дітьми найчастіше купують “ветеринарний набір”, де в комплекті й лялька, й обладнаний кабінет, і кілька милих тваринок. Дівчата старші звертають увагу на рухливість іграшки, і тут у спортсменок конкурентів практично немає».
«Слоган Барбі: "Ти можеш бути ким захочеш" – найкраще відображає основне призначення ляльки: бути рольовою моделлю для проживання підглянутого у дорослих досвіду, – пояснює дитячий психолог Олена Клименко. – Якою б не була лялька спочатку, дитина "домислить" потрібний їй тут і зараз образ. Але "базовий" образ все одно карбується в підсвідомості, створює основу для ігрових сюжетів. Так, задовольняючи запити дітей, виробник непомітно впливає на те, що формує в їхній свідомості образ жінки».
Крім експлуатації образу «дурної блондинки», Барбі звинувачують і в протилежному гріху: нав'язуванні образу кар'єристки. Тим часом, незважаючи на всю різноманітність професій, серед яких можна зустріти як стереотипно «жіночі», так і «чоловічі» спеціальності, тема сім'ї та побуту нікуди не поділася з лялькового життя: безліч ігрових наборів присвячені Барбі-домогосподарці, вона піклується про молодшу сестричку Челсі ...
«Розумієте, "Барбі"– не просто лялька сама по собі, це цілісна історія, розказана в рекламі, мультфільмах, а тепер – ще й в соцмережах компанії "Маттел", – пояснює колекціонер фешн-ляльок (до яких відноситься і Барбі) Анна Соколова. – Ці історії, з одного боку, легко сприймаються окремо, з іншого ж – всі діючі особи та їхні характери однакові й впізнавані. Останнім часом "новачки" з'являються частіше, але "основний склад" не змінюється десятиліттями. Світ навколо персонажів кожен раз новий, з різними правилами».
КОРИСНИЙ ДОСВІД НЕ ГРІХ І ПЕРЕЙНЯТИ 
У суспільній свідомості нашої Батьківщини ще живе уявлення про Барбі як про «буржуазну», «чужу нашим цінностям» ляльку. Чимало сприяє цьому вартість оригінальної іграшки: після всіх перипетій валютного курсу, найдешевші ляльки коштують від 400 гривень – сума, безболісно віддати яку може не кожен. Це досить несподіваний поворот у долі «народної» іграшки, доступної кожному. Так що, говорячи про Барбі, доводиться робити поправку на походження ляльки: вона – ідеальна американка. Все – від фасону одягу й дизайну меблів до етнічної різноманітності подружок Барбі – списано з американської реальності. І навіть про-феміністичний сигнал – винахід США, батьківщини фем-руху.  
Для Сполучених Штатів проблема міжетнічних конфліктів стала актуальною набагато раніше, ніж для країн Старого Світу: й лялька демонструє «правильну» поведінку, встановлюючи дружні стосунки з представницями різних рас і народів. Американське суспільство охоплює пристрасть споживання й тяга до комфорту, і для дешевої десятидоларової ляльки починають випускати комплекти додаткового одягу та взуття, автомобілі та розкішні мебльовані будинки. Дозвілля Барбі типове для середньостатистичного американця: вечірки, походи, активний відпочинок на пляжі...
З одного боку, можна обурюватися: мовляв, у нас все не так, але чи варто? У довгому списку цінностей Барбі сама «шкідлива» – культура споживання, з якою в тому чи іншому вигляді бореться цивілізований світ: не виключено, що в недалекому майбутньому й лялька «підхопить тренд». Куди важливіше, що поширення іграшки на весь світ неабияк сприяло процесам глобалізації в частині прав та можливостей жінок.
«Дійсно, багато ідей, що закладені в образ Барбі, чужі нашому суспільству, – каже Олена Клименко, – але я, скоріше, рада їхньому поширенню. Навіть якщо в оточенні дівчинки не прийнято проявляти такі якості, як цілеспрямованість, толерантність або громадянську активність, у неї перед очима є приклад саме такої дівчини. Я говорю не про іграшку, звичайно ж, а про створений корпорацією “Маттел” персонаж, їх важливо розділяти. Лялька в даному випадку – “манекен”, на яку дитина одягає образ, виходячи зі своїх потреб. Навіть тематична лялька з серії “Барбі-в-професіях” може перетворитися в грі. Набагато більший вплив надають супутні рекламні ролики і, звичайно ж, мультфільми. Безумовно, дітям цікавіше дивитися яскравий, барвистий мультик не про якогось незнайомого персонажа, а про улюблену іграшку, з якою можна розіграти побачений сюжет після перегляду. В процесі гри закріплюються підглянуті шаблони поведінки».
Так, незважаючи на звинувачення в сексизмі й нав’язуванні гендерних стереотипів, американська «ідеальна жінка» непомітно поширює феміністську ідею.
Більш того, як розповіла нам Ганна Соколова, в новій серії у вигляді ігрових ляльок випущені 17 жінок, які зламали гендерні стереотипи і залишили свій слід у світовій історії.
«Ляльок з лінійки Барбі багато разів звинувачували в тому, що вони служать "поганим прикладом" для дівчаток, і в тому, що замість казкових принцес і не менш казкових (з позиції наших реалій) американських дівчат, з'являться героїні з реальними прототипами, означає, що компанія перестала відхрещуватися від виховної функції, – каже Анна. – Чесно кажучи, я сама не знала про існування багатьох з цих жінок. Тим часом, їхні історії дуже надихають».  
Дійсно, незважаючи на те, що жінки «вийшли з тіні» понад сто років тому (а почали діяти в цьому напрямку набагато раніше), загальноприйняті стандарти освіти майже повністю виключають «жіночу історію» з поля зору дітей і підлітків. У школі – в найважливіший період формування особистості – найбільше розповідають про «допустимих» для патріархального суспільства жінок-представниць творчих професій: письменниць, поетес, художниць. 
За рідкісним винятком, що швидше підтверджує це правило, Марія Склодовська-Кюрі й політикеси ХХ століття. Так в процесі освіти формується картина світу, в якій жінки, незважаючи на формально визнану рівноправність, реально залишаються на «других ролях».
З тим, що у дівчаток просто немає гідних прикладів для наслідування, погоджується дизайнер і молода мама Єлизавета Пасенко: «Мені знайомі всі сімнадцять жінок з нової серії, але, дізналася я про них самостійно, не зі шкільної програми і навіть не з освітніх телепрограм, які дуже полюбляла дивитися в дитинстві. І якщо суспільству зручно замовчувати те, що жінки здатні здійснювати наукові відкриття, займатися будь-якими видами спорту й досягати в цьому успіхів світового масштабу, то нехай хоча б ляльки розкажуть про це маленьким дівчаткам. Так, у мене колись теж були Барбі-кар'єристки, я дивилася всі мультфільми та навіть збирала журнали, але Барбі все-таки вигаданий персонаж, ідеал. Про те, як багато жінок насправді прославилися на весь світ, я прочитала в інтернеті й була вражена тим, наскільки в нашому суспільстві поняття не мають про них».
До речі, подібний досвід непогано було б запозичити й вітчизняним виробникам ляльок. Благо, українська історія вельми багата чудовими жінками, починаючи від легендарної Роксолани та Марусі Чурай...
Як би там не було, іграшка для дитини залишається всього лише простором для фантазії. І не так важливо, у що вона одягнена виробниками, є вона оригінальним американським продуктом або копійчаною підробкою з Китаю, як те, ким лялька стане в грі: мамою, космонавткою, художницею або президентом. А це залежить не тільки від мультфільмів, а й від батьків.  
«З лялькою діти проживають те, що дізналися про дорослий світ», – каже Олена Клименко, – і якщо для нас важливо, щоб виростало покоління цілеспрямованих, активних і різнобічно розвинених дівчаток, то в силах будь-яких батьків допомогти їм дізнатися, що можна бути такими».
P.S. А історія з подарунком для Маші закінчилася тим, що батьки повели дівчинку до відділу іграшок і надали їй можливість самостійно вибрати ляльку. І як ви думаєте, на кому зупинилася юна іменинниця? Цілком сучасно: Маша вибрала Барбі-програмістку. 
Автори: Олександр Галяс, Тамара Гладка
Переклад: О. Нуньєс