Кохання та гроші

любовь и деньги
02:09, 24 Вересень 2017

Пам'ятаєте, як прокинувся немолодий мільйонер поряд з прекрасною молодою дівчиною?

В неї таке гарне тіло. Підійшов мільйонер до дзеркала, подивився на себе та й каже: «Боже мій, як же вона любить гроші!» Анекдот став реальністю.
Сьогодні  самотність серед жінок – це проблема всіх  розвинених країн світу. За статистикою 2016 року своє 30-річчя кожна п'ята жінка Північної Америки, Європи та Росії зустрічає саме не заміжньою. До 40 років самотньою стає вже кожна четверта представниця прекрасної статі.
У нашій країні немає серйозної статистики з цього питання, але, за результатами  досліджень і за моїми власними спостереженнями, сьогодні все більше й більше жінок у віці, найпродуктивнішому для створення сім'ї та народження дітей, залишаються самотніми. 
У чому ж проблема, чому молоді, освічені й гарні жінки не можуть знайти собі партнера для життя? Спробуємо розібратися в цьому. У європейських країнах і США причина полягає в емансипації жінок, у їхньому усвідомленому бажанні залишатися незалежними, але в нашій країні ця проблема має інше коріння.
Менталітет нашого народу відрізняється від менталітету американців і жителів європейських країн, і сучасна молода жінка в Україні, безумовно, бажає мати родину. Проте у пошуках партнера вона керується не голосом серця, не шукає любові, і основним критерієм  її вибору все частіше й частіше стають матеріальні можливості ймовірного супутника життя. У списку головних переваг претендента більшість жінок першим називають матеріальну забезпеченість. Одним з важливих моментів при знайомстві тепер є наявність автомобіля у залицяльника —  без такого або  на «Жигулях» кандидатури не розглядаються взагалі.
Сучасні наші дівчата обирають партнера не серцем, а головою. Залишилися  в минулому поцілунки на лавці в парку, прогулянки за руку під місяцем, коли були тільки ти, він і море. Нічні клуби та ресторани витіснили романтичні зустрічі. «А де ще можна зустріти заможного чоловіка?» — упевнені наші дівчата. Немає схвильованих поглядів. Вони поступилися місцем зухвалому погляду, що оцінює практично.
Все рідше українки готові вийти заміж за вчителя або інженера. Тенденція така, що молоді освічені жінки частіше обирають життя в самотності та розраховують тільки на себе, ніж мати поруч чоловіка, що працює на зарплату. Більш того, бажаючи розширити свої матеріальні можливості, жінки згодні зустрічатися із забезпеченими одруженими чоловіками.
З одного боку, це цілком зрозуміло, оскільки за сучасної економічної ситуації в країні на одну зарплату не проживеш, але, з іншого, ситуація, що склалася, виявляє підміну моральних цінностей у суспільстві матеріальними благами. Сім'я, що побудована на такій основі, не може вважатися міцною. Подібне не лише сприяє розпаду сімей, але й саме поняття «кохання» йде з нашого життя. 
Усе це – не пусті слова, а результат моїх власних спостережень у процесі роботи. Хочу навести результати опитування дівчат 26-36 років, котрим запропонували написати 10 головних критеріїв, за якими вони обирають партнера для життя. З усіх опитаних, близько 85% найважливішими якостями назвали «високий і спроможний».  При цьому  в жодному списку не прозвучало слово «кохання». А така якість, як «розумний» було не у всіх, так й у переліку десь у хвості. Проте кожна не відмовилася б вийти заміж за мільйонера. При цьому вік цього самого мільйонера не бентежить, усе залежить від того, скільки в нього мільйонів. 
Не хочуть наші дівчата виходити заміж за лейтенантів, щоб стать дружинами генералів. А ті, що все ж таки вийшли?
Проблема залишається. Сучасні молоді сім'ї нестабільні. В Україні відсоток розлучень досяг вже 60%. Найбільше розлучень припадає на перші роки подружнього життя – від трьох місяців до півтора року. 
Що далі? Чому це відбувається? Одна з найпоширеніших причин розлучень – матеріальні проблеми. Надивившись серіалів і світських хронік про те, як «живуть люди», жінки докоряють своїм чоловікам у тому, що ті не можуть забезпечити їм таке саме життя, звідси й виникає в сім'ї спочатку непорозуміння, потім неповага, а потім і розлучення.
Розлучення, в переважній більшості випадків, ініціюється жінками. Але й після розлучення, залишившись з дітьми на руках, і поповнивши ряди самотніх, наші невгамовні жінки продовжують шукати «багатого жениха». У цьому їх частенько підтримують батьки, вважаючи колишнього чоловіка нікчемою.
У результаті зростає й кількість самотніх чоловіків, яких ми називаємо «вільними». Ця проблема не менш серйозна, ніж самотність жінок. 
У нас немає статистики з цього питання, проте відомо, що кількість вільних чоловіків зростає з кожним роком. Усе менше й менше наші чоловіки прагнуть зв'язувати себе шлюбом. У кожного з них є свій власний, негативний досвід сімейного життя або досвід близьких друзів. Наші чоловіки все частіше почуваються пригнічено. Втрачають упевненість у собі, у своїх силах.
Деякий час назад я виступала в пресі та на телебаченні з цього питання. Ця тема мала широкий відгук серед матерів неодружених чоловіків. У процесі вивчення питання з'ясувалися цікаві факти. Однаково не бажають зв'язувати себе шлюбом чоловіки середнього і вище середнього достатку. Перші вважають, що не зможуть задовольнити потреби жінки, а другі побоюються, що жінок притягує не він, а його гаманець. Таким чином, обидві категорії чоловіків вважають за краще просто зустрічатися без будь-яких зобов'язань.
У чому, все ж таки, причина? Думаю, в тому, що наші діти ростуть в інформаційному полі споживчої реклами та нав'язаних стереотипів«красивого життя».  Що ми бачимо в численних серіалах? Ми бачимо, як молода дівчина виходить заміж за заможного бізнесмена та переїжджає у величезний будинок. А що ми читаємо? Якими книгами рябіють полиці наших книжкових магазинів й інформаційний простір інтернету? «Як стати мільйонером» – ось підручник, з яким ми познайомилися 20 років тому, але інтерес до нього не згас і зараз. Не більше, не менше, а мільйонером.
Сьогодні ми пішли далі, тепер мріємо зробити мільйонерами своїх дітей. З'явилися «авторитетні» вчителі, що навчають і нас, як виростити мільйонера або як вийти заміж за мільйонера. Таким чином, за останні двадцять років у суспільстві сформовані найвищі споживчі стандарти, які недосяжні навіть у багатих країнах. Так, наприклад, наша молодь орієнтована не на квартири, а на будинки, та ще не менше 300 кв. м, на автомобілі преміум-класу, на одяг від брендових марок відповідно, на доходи, що становлять тисячі доларів. 
В результаті таких потреб зростає незадоволення життям і, як наслідок, – розлад у сім'ї. Водночас потреба жінок (та чого гріха таїти, і чоловіків) – любити і бути коханими, досі не розкрита, оскільки цим не займаються ані в школі, ані вдома.
На мій погляд, сьогодні наша країна особливо потребує серйозної державної програми, яка сприяла б формуванню істинних цінностей у стосунках між чоловіком і жінкою. Ця програма повинна охоплювати не лише молодь, але й їхніх батьків, котрим необхідно зрозуміти, що дати дитині освіту, забезпечити її квартирою і машиною – ще не досить, щоб вона стала щасливою. 
Міцні, люблячі сім'ї – це не даність, це праця. Міцна сім'я – міцна держава. Давайте ж почнемо, нарешті, працювати в цьому напрямі.
Автор: Тетяна Петрова
Переклад: Олена Нуньес