ПЕРШИЙ ХЛОПЕЦЬ В «МІКС-ДУЕТІ»

спорт, гендер
09:08, 12 Серпень 2019

Синхронне плавання – суто жіночий вид спорту? Чи чоловікам теж є там місце? Реальні приклади говорять самі за себе.

Ще не так давно види спорту чітко поділялися за статевою ознакою. Важко було уявити, щоб дівчата тягали штангу, обмінювалися ударами на рингу, боролися на килимі або татамі. Але багатовікова боротьба за рівноправність приносить свої плоди і в спорті: штангістки, боксерки, каратистки змагаються за звання чемпіонок світу, Олімпійських ігор і мало в кого це викликає подив чи осуд. Зараз практично один-єдиний вид спорту залишився суто «чоловічим» – греко-римська (класична) боротьба.

А ось рух у протилежному напрямку тільки починається. І поява чоловіків у художній гімнастиці та синхронному плаванні – тобто тих видах спорту, заняття якими традиційно вважаються винятково привілеєм жінок, ‒ усе ще викликає неоднозначну реакцію, як на побутовому, так і (нерідко) на професійному рівні (зокрема –в керівництва).

Однак «крига скресла»...

А ПОЧИНАЛИ – ЧОЛОВІКИ...

«Вважати синхронне плавання суто "жіночим" видом спорту означає не знати історію», – каже Катерина Подгурська-Дорогова, директорка Одеської обласної ДЮСШ, тренерка сихроністів.

Чоловіки починали і повертаються.

Заглибившись в історію, з подивом дізнаєшся, що цей вид спорту не завжди був «жіночим». У Стародавній Греції і Римі часто влаштовувалися барвисті водні феєрії (танці на воді, хороводи), часом кількість учасників сягала сотні і більше. Але жінок серед них не було, та й бути не могло: доступ до спорту був їм категорично заборонений. 

І навіть у більш цивілізовані часи жінки могли лише спостерігати, як представники протилежної статі складають в басейнах зі своїх тіл фігурні композиції, демонструють елементи акробатики тощо. Із 1891 року проводилися змагання з художнього або фігурного плавання, але, знову-таки, лише серед чоловіків.

Ситуація змінилася в середині 40-х років ХХ ст. завдяки американській кіноактрисі та плавчині Естер Вільямс. Спеціально для цієї дівчини, яка найчастіше з'являлася на екрані в купальнику, було створено жанр «аквамюзікл», де основні вокально-хореографічні номери виконувались у воді. Вона отримала прізвисько «Русалка Америки» і багато тисяч дівчат захотіли їй наслідувати. Вважається, що саме фільми за участю Естер Вільямс дали життя новому виду спорту – синхронному плаванню.

Легендарна Естер Вільямс.

Чоловіки якось без бою «віддали» цей вид спорту дівчатам – і цілих півстоліття  він вважався суто «жіночим». Поки не з'явився (знову-таки в Штатах) Білл Мей.

ЯК БІЛЛ СПОРТ ЗМІНИВ

Загалом синхронним плаванням займалася сестра Білла, а він, після тренувань у гімнастичній секції, чекав її біля басейну і спостерігав за злагодженими рухами дівчаток. Хлопчику це так сподобалося, що він вирішив спробувати себе в спорті, який ще в 90-х роках минулого століття вважався суто «жіночим». Він тренувався по 10 годин на добу, доки не досяг такої досконалості, що в парі з ним хотіли виступати десятки дівчат. Справа в тому, що на разі чоловіки-синхроністи мають право брати участь у чемпіонатах світу лише в категорії «мікс-дует», тобто разом з партнерками. Білл неодноразово ставав переможцем і призером міжнародних турнірів. Він мав шанс потрапити на Олімпіаду 2004 року, але американська федерація синхронного плавання не захотіла міняти сформовані правила, і Мея до команди не взяли. Після цього він перейшов до знаменитого «Цирк дю Солей», де з успіхом виступає у водному шоу, в проміжках продовжуючи брати участь в змаганнях. 

Білл Мей з оптимізмом дивиться на перспективи розвитку чоловічого синхронного плавання. На його думку, головна перешкода – це мала кількість хлопців, які займаються цим видом спорту. «Але, як і у фігурному катанні, ми повинні порушити жіночу гегемонію», – стверджує легендарний синхроніст.

Білл Мей під час переможного виступу.

ПОРУШНИК ГЕГЕМОНІЇ

За дивовижним збігом в Україні цю гегемонію успішно порушує теж Мей, тільки на 22 роки молодший. Можливо, саме прізвище і стало поштовхом для того, щоб третьокласник Діма перейшов зі студії латиноамериканських танців у групу синхронного плавання. А належала ця ідея Володимиру Проволовському – другу сім'ї та президенту Федерації синхронного плавання Одеської області.

«Я прийшов, подивився, як виступають дівчата, і мені це дуже сподобалося», – згадує про подію десятирічної давнини другокурсник Одеської національної академії зв'язку Дмитро Мей. – «Мене привабила грація рухів, вразило, як високо дівчатка зовсім невеликого зросту вилітали з води. Мені тоді це здавалося на межі фантастики. Зараз я, звичайно, чудово розумію, що за цією красою стоїть наполеглива праця на тренуваннях».

Щоправда, новачку-синхроністу довелося, насамперед, ґрунтовно зайнятися плавальною підготовкою, бо, як із посмішкою зізнається юнак, тоді він плавав, «як сокира».

Але вже через місяць Дмитро почав тренуватися із загальною групою, а через рік взяв участь у своїх перших міжнародних змаганнях – Кубку Сербії. Виступав у категорії «комбінована група», де був єдиним  хлопцем. 

«Який результат ми тоді показали, я не пам'ятаю», – каже Дмитро, – «але чудово пам'ятаю, який це був викид адреналіну, яка буря емоцій!».

До початку вправи – 10 секунд.

ПЕРЕМОЖЕЦЬ ПРИЙМАЄ... ВИБАЧЕННЯ

Домогтися спортивного результату виявилося простіше, ніж витримувати насмішки ровесників.

«Мене почали гнобити ще в першому класі, коли дізналися, що я займаюся танцями», - розповідає наш герой. - «А коли пішов на синхронне плавання, моральний та психологічний тиск тільки посилилися. Однокласники просто не розуміли, як це хлопець може займатися такими "дівчачими справами"».

Тут Дмитро не самотній. Про психологічний тиск згадує і Білл Мей, і його молодші послідовники.

«Спочатку дівчата ставилися до мене поблажливо», – розповідає перший український синхроніст, харків'янин Антон Тимофєєв. – «Я розумів, що про мене говорять і з мене сміються не тільки дівчата, а й хлопці». 

А у чемпіона світу 2015 року в мікс-дуеті Олександра Лебедєва дійшло до того, що на загальних зборах батьки однієї з дівчат зажадали, щоб тренер виключив хлопця з групи.

У такій ситуації у хлопців вихід лише один – спортивними успіхами довести свою правоту. Сьогодні Дмитро Мей – чотириразовий чемпіон України в категорії «мікс-дует», майстер спорту, абсолютний чемпіон України, переможець і призер національних та міжнародних турнірів. І ті, хто раніше сміялися над його заняттями, зараз при зустрічі навіть просять вибачення за свою минулу злостивість.

А ЗАБОБОНИ – ДАВНІ 

Успіхи одеського студента «вербують» у цей вид спорту нових хлопчаків. Нещодавно в Чорноморську проходив чемпіонат України у віковій категорії до 12 років, і там змагалося вже 10 дуетів. Серед хлопців було і двоє одеситів: 11-річний Кирило Кушнір і 9-річний Олександр Гончаренко. Щоправда, поки таких хлопців в Одесі лише четверо.

«Могло бути і більше», – вважає Катерина Подгурська-Дорогова, – «але тому є ряд причин. По-перше, це дуже складний вид спорту, тут величезні фізичні навантаження, які не кожен може витримати. Але ще більша проблема – забобони батьків: мовляв, як це наш хлопець буде ногами махати?!»

«Найскладніше в синхронному плаванні – протистояти громадській думці, що цей спорт лише для жінок», – зізнається чемпіон світу Олександр Лебедєв.
«Навіть вболівальники і вболівальниці цього виду спорту асоціюють його красу з витонченістю і жіночністю», – Ольга Биковець звертає увагу на ще один істотний аспект проблеми. – «Гомофобні стереотипи змушують їх думати, що чоловіки, які змагаються з дівчатами в красі виконання майже танцювальних рухів, мають нетрадиційну сексуальну орієнтацію».

Майбутні олімпійці.

З цим повністю солідарна Ганна Максимова – тренерка Олександра Лебедєва: «Нам доводиться вирішувати не тільки проблему того, що хтось десь не хоче займатися, але і гомофобні настрої в суспільстві. Хлопцям необхідна дуже сильна мотивація, щоб вони могли пройти крізь таке сприйняття».

Таким мотиватором могло б стати рішення Міжнародної федерації плавання включити до програми чемпіонату світу 2015 року з водних видів спорту змагання з синхронного плавання змішаних пар. Але це викликало активний опір, насамперед, у Росії, хоча чемпіонат проходив у Казані.

«Я категорично проти чоловіків  у нашому виді спорту», – заявила дворазова чемпіонка Олімпіади в Лондоні Світлана Ромашина. – «Жіноче синхронне плавання набагато естетичніше».

«До чоловічого синхронного плавання ставлюся дуже негативно», – підтримала її чотириразова олімпійська чемпіонка Анастасія Єрмакова.

«Не впевнена, що косметика, желатин, облягаючі костюми, голі ноги – все це – у виконанні сильної статі буде виглядати красиво», – додала тренерка Ольга Кужель.

Але всіх перевершив тодішній російський міністр спорту Віталій Мутко, який заявив, що рішення Міжнародної федерації – «велика дурість».

СУДЯТЬ НЕ ПО НОГАХ, А ЗА УСПІХОМ

Проте чемпіонат пройшов, чоловіки виступили в мікс-дуетах, Білл Мей і Олександр Лебедєв підтвердили свої лідерські позиції, українець Антон Тимофєєв став четвертим. Грім не гримнув, земля не розверзлася. Глядачі цілком адекватно сприйняли «облягаючі костюми і голі ноги» синхроністів... Загалом, початок було покладено і через два роки в Італії суперництво було більш гострим. Настільки, що легендарний Білл Мей зі своєю партнеркою виявилися лише третіми. А цього року на турнірі в Південній Кореї змагалися вже 12 пар.

Ще донедавна вважалося, що в синхронному плаванні, як і в художній гімнастиці, головними факторами виступають витонченість, гнучкість і пластика, які нібито недосяжні для спортсменів-чоловіків.

«Але м'язисті хлопці тепер відмінно тягнуть носок, а описуючи їхні піруети у воді, можна сміливо застосовувати характеристику «краса ноги», яка так цінується у дівчат. І мені дуже симпатичні змішані пари, адже хлопець і дівчина на воді можуть показати  стосунки», – зізнається тренерка Олеся Зайцева.

«Мікс-дуети більш видовищні, більш цікаві, ніж просто жіночі дуети», – підтримує свою колегу Катерина Подгурська-Дорогова. – «Тут можливі цікавіші підтримки, у хореографів з'являється більше можливостей при постановці програм з точки зору драматургії. А щодо такого аргументу «проти», як «неестетичні волохаті ноги» чоловіків, то це просто смішно. У стрибках у воду теж всі бачать чоловічі ноги, але нікого це не бентежить».

ІЗ ПРИЦІЛОМ НА ОЛІМПІАДУ

Хай там що, а популярність синхронного плавання серед юнаків зростає. Якоюсь мірою це пов'язано з тим, що цей напрямок лише розвивається, тут немає ще великої конкуренції, тому є шанс досить швидко досягти успіху. Певна річ, за умови наполегливої праці. А якщо чоловіків-синхроністів нарешті допустять до участі в Олімпійських іграх, то можна впевнено передбачити: їхнього полку прибуде.

Дмитро Мей впевнений, що йому ще вдасться позмагатися за олімпійські нагороди. Всіляє надію той факт, що згадане вище рішення Конгресу Міжнародної федерації плавання включити до програми чемпіонату світу турнір мікс-дуетів було прийнято приголомшуючою більшістю: 190 «за» при 6 «проти». Цілком ймовірно, каже з посмішкою чемпіон, що його суперниками можуть стати і ті, хто наразі дивиться на нього знизу вгору. 

Автор: Олександр Галяс.

Матеріал підготовлено в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.