Реалії та перспективи торгівлі торгівлі з ЄЕС

торговля
01:12, 17 Грудень 2017

Отже, з 1 вересня цього року Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності в повному обсязі.

Як вважають експерти, це дасть новий поштовх для співпраці з Євросоюзом у сфері зовнішньої політики, юстиції, управління державними фінансами, науки, освіти та інших. 
ЧИМ БАГАТІ  – ТИМ І ТОРГУЄМО
Не варто забувати при цьому, що з початку минулого року, тобто, вже більше 20 місяців функціонує поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі з Євросоюзом. Що вже принесло чималу користь вітчизняній економіці.
Так, у першому півріччі 2017 року експорт з України в ЄС у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року зріс на 26,1 % і склав 8,2 млрд доларів. Найбільшими темпами зріс експорт до Бельгії (на 74,8 %), Литви (на 67,6 %) Великобританії (на 61,8 %) і Австрії (на 55 %). Скорочення експорту серед країн ЄС відзначено тільки до Франції (– 4,7 %) і Болгарії (– 5,5 %).
Найбільшим покупцем українських товарів в ЄС залишається Польща –  експорт в  цю країну зріс на 25,9 %,  до 1,25 млрд  дол.  На другому місці – Італія    (+ 27,3 %, до 1,18 млрд дол.).   На третє  місце  вийшли  Нідерланди       ( + 48,5 %,  до 0,77 млрд дол.).  Трохи випередивши Німеччину (+ 5,3 %, до 0,72 млрд дол.).
Інша справа, що основу українського експорту в країни ЄС становить сировина. Найбільше в першому півріччі продано чорних металів (47 млрд дол.), зернових культур (1,1 млрд дол.), рослинних і тваринних жирів (783 млн дол.). Що склало близько 37 % всього обсягу експорту. 
Практично єдиний виняток – експорт електротехнічної продукції (957 млн дол.), в основі якого (до 60 %) – продаж автомобільного дроту. 
Третина обсягів торгівлі з ЄС (34,5 %) складають послуги. І тут в першому півріччі спостерігалося зростання на 6,4 %, що склало в грошовому вираженні близько 1,5 млрд дол. Найбільше зріс обсяг транспортних послуг, послуг з переробки матеріальних ресурсів, у сфері комунікації та IТ-сфері, ділових послуг і послуг ремонту та технічного обслуговування.
ІНТЕЛЕКТ  – НАЙКРАЩИЙ ТОВАР 
Останнім часом в країнах ЄС зріс інтерес до інтелектуальної власності українських компаній. Деякі з них успішно вийшли на європейські ринки, використовуючи механізми франчайзингу – угоди, за якою місцева компанія купує право використовувати іноземний бренд. Тим, хто цікавиться даною темою рекомендуємо звернути увагу на серію публікацій сайту «Європейська правда» про українські компанії, які досягли успіху на ринках країн ЄС. 
Одеситам вже добре знайомий бренд «Львівська майстерня шоколаду». Магазин-кав'ярня під такою назвою вже більше п'яти років досить успішно працює на головній вулиці міста – Дерибасівській. Але, виявляється, в Польщі ця мережа кав'ярень діє під брендом «Краківська майстерня шоколаду»; два таких кафе є в Кракові і одне в Варшаві.
Як пояснила «Європейській правді» засновниці «Львівської майстерні» Наталія Дубова, назву довелося змінити в силу того, що туристам «потрібна, перш за все, місцева екзотика, зокрема – краківська». Хоча, зазначає наша підприємниця, в Польщі «українську продукцію часто сприймають навіть краще, ніж місцеву».
До речі, компанія планує поширити свою діяльність на Чехію, відкривши там заклад під назвою «Празька майстерня шоколаду», причому там розвитком займатиметься місцева компанія, а власник бренду буде стежити за дотриманням стандартів.
Інший приклад – мережа перукарень «Експрес Стрижка». Чотири таких перукарні працюють знову-таки в Польщі, але зараз в компанії намагаються адаптувати українську бізнес-модель до роботи в Німеччині та Іспанії. 
Потенційно великі експортні можливості у вітчизняних фахівців ІТ-індустрії. Деякі українські стартапи (так називають нові бізнес-проекти, які створюються з метою отримання прибутку після розвитку цього проекту) отримали визнання у всьому світі. 
Один з найяскравіших прикладів – компанія TemplateMonster, створена нашими сусідами з Миколаєва 15 років тому. Спершу це була студія веб-дизайну, а потім тут почали створювати макети сайтів для тих, хто хотів створити собі сторінку в Інтернеті. У 2013 році компанію продали американським інвесторам, однак вони зберегли українських керівників і зараз TemplateMonster входить в трійку провідних світових виробників веб-рішень для сайтів. Офіси компанії розташовані в Миколаєві, Києві та Львові.
Іншу успішну ІТ-компанію Petcube створили  в 2012 році троє українських розробників, які придумали куб для спостереження і гри з домашніми тваринами. Уже за два роки Petcube отримав звання кращого hardware-стартапу Європи і з того часу є визнаним технологічним лідером на міжнародному ринку. Компанія має представництва в Сан-Франциско, Шеньчжені та Києві.
Наведені вище приклади поки ще зовсім не численні, але вони зайвий раз демонструють: українські товари і послуги цілком можуть бути конкурентоспроможними на ринку ЄС за умови гідної якості і вміння знаходити своє місце.  
ПОТЕНЦІАЛ ДАЛЕКО НЕ ВИЧЕРПАНИЙ  
«Потенціал ринку ЄС ще не вичерпаний!» – стверджує Мар'яна Каганяк, керівник Офісу з просування експорту (Export Promotion Office – EPO) при Мінекономрозвитку. 
Експерт нагадує, що в недавно представленому проекті Експортної стратегії України «Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі України на 2017-2021 роки» в перелік «недоторгованних» ринків потрапили провідні країни Євросоюзу – Німеччина, Франція та Велика Британія.  Лише з трьома цими державами Україна може наростити експорт до трьох мільярдів доларів. 
З цим згоден і Тимур Чмерук, керівник низки проектів із залучення іноземних інвестицій в сферу IT. Однак, зазначає він, для більшості українських компаній вихід на європейські ринки збуту товарів і послуг є проблематичним. 
«Де шукати вихід? – ставить запитання експерт і дає відповідь. – Для початку – в активізації адекватної зовнішньої політики України. Політичні критики відзначають, що всі 25 років українські уряди займалися торгівлею векторами і динаміками зовнішньої політики .... сьогодні час займатися стратегічним плануванням цілісного, а не фрагментарного бачення світу, місця України в ньому».
– В рамках спільного бачення, – розповідає Мар'яна Каганяк, – офіс з просування експорту працює над тим, щоб інформувати вітчизняні компанії про перспективи просування на зарубіжні ринки і допомагає скористатися наявними можливостями. 
У цьому контексті експерт повідомляє про нові можливості для виходу на ринки ЄС, які можуть бути корисними українським експортерам. 
Одна з них – програма ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME) 2014-2020», до якої Україна приєдналася в березні цього року. Це приєднання дозволило нашій країні отримати доступ до бюджету програми, який наближається до мільярду євро. Ці кошти будуть надаватися у вигляді грантів і фінансування проектів розвитку малого і середнього підприємництва.
«Таким чином, український бізнес має можливість отримувати консультації, тренінги, шукати бізнес-партнерів, – стверджує М. Каганяк. – Ще одна можливість Enteprise Europe Network (EEN). Це інформаційна мережа, яка була створена в 2008 році й об'єднує 66 країн, серед яких 28 країн ЄС, більше 50 тисяч підприємств з 17 галузей. За допомогою EEN українські виробники отримали доступ до інтернет-бази підприємств, інформацію про В2В зустрічах, наукове співробітництво, консультативну та інноваційну підтримки». Зареєструватися на порталі можна через сайт EPO. 
ДОРОГУ ЗДОЛАЄ ТОЙ, ХТО ЗНАЄ 
Керівник Офісу з просування експорту при Мінекономрозвитку роз'яснює, яку користь може отримати українська компанія після реєстрації на ресурсі?
В Україні представлено вісім партнерів консорціуму EEN-Ukraine, контактні дані яких можна знайти на сайті Мінекономрозвитку. Консорціум повинен інформувати про можливості різних проектів фінансової підтримки ЄС, доступних для України. 
Після реєстрації в EEN компанії зможуть отримувати індивідуально підібрану розсилку про потенційних партнерів і події, які проходять в рамках EEN. Найбільш перспективні та інноваційні компанії-експортери мають шанс за допомогою ЕРО розмістити свою бізнес-пропозицію в мережі. EEN також інформує про можливості розвитку компанії в певній сфері, допомагає в залученні інвестицій і нових технологій для підвищення конкурентоспроможності українських компаній.
Експерт у статті на сайті «Європейська правда» пояснює механізм функціонування даної мережі. 
«Якщо ви шукаєте партнера за кордоном, спершу слід ознайомитися з уже представленими профілями в мережі EEN, – радить Мар'яна Каганяк. – Пошуковий інтерфейс тут зручний для користувача, можна налаштувати фільтри. Якщо вас зацікавила пропозиція, зробіть запит (натиснить на кнопку «Request more information» і оберіть МЕРТ як члена консорціуму), далі заповніть відповідні форми. Після обробки запиту Офіс передасть вам отримані контакти замовника профілю.
Якщо вас не зацікавили представлені пропозиції, можна створити власний профіль. Наші колеги допоможуть вам у заповненні, що істотно полегшить цей етап.
Щоб відправити заявку на розміщення пропозиції компанії, необхідно:
– визначити тип пропозиції (технологічна, бізнес-запит або пропозиція);
– запросити форму у партнера консорціуму EEN–Ukraine для заповнення (всі форми доступні на сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі за посиланням;
– заповнити форму та відправити її представникові нашого Офісу, який після перевірки розмістить її в системі EEN.
Профіль компанії буде опублікований після оцінки європейських експертів».
Ми привели лише один із прикладів тієї допомоги, яку безкоштовно може надати українським експортерам Офіс з просування експорту (EPO). Цією можливістю вже скористалися понад 100 українських компаній, які регулярно отримують пропозиції про партнерство.
Так, одна компанія вже підписала контракт на розробку і виробництво високотехнологічних пристроїв з партнером з Великобританії. Ідеї та пропозиції ще шести українських компаній зараз перебувають в стадії перевірки європейськими експертами, а профілі чотирьох компаній вже затверджені та представлені 600 бізнес-організаціям і десяткам тисяч підприємців.
Крiм того, з 1 жовтня на лібералізацію імпорту в країни ЄС можуть розраховувати українські виробники взуття, добрив, мідних і алюмінієвих виробів, електронної апаратури та іншої продукції.
Автор: Анастасія Холдаковська