Відповідальність беремо на себе

охрана здоровья
10:12, 05 Грудень 2018

Середня тривалість життя в Україні, за даними Держстату, складає в середньому – 70,4 років, що менше, чим в Сирії.

За таким узагальнюючим критерієм як середня тривалість життя, Україна поступається навіть Сирії. Встановити в нашій країні пенсійний вік для чоловіків в 65 років, як-то радять західні кредитори, нереально з однієї простої причини: більшість чоловіків просто не доживуть до пенсії. А це фактично вирок існуючій системі охорони здоров'я. З цим повністю згодна головний експерт Реанімаційного пакету реформ (РПР) Зоряна Черненко.

– Чинна ще з 1920-х років так звана «система Семашко», – стверджує експерт, – влаштована так, що держава на словах обіцяє громадянину безкоштовні медичні послуги, а от виконання цих обіцянок перекладає на лікарів. Фактично ж вітчизняну медицину в рівній мірі «дотують» бюджети всіх рівнів і самі пацієнти зі своєї кишені. А оскільки сьогодні значна частина населення перебуває на межі і навіть за межею бідності, то лікуватися – непосильне завдання для багатьох сімей.

На ще один істотний недолік чинної системи вказує заслужений лікар України Анатолій Шубін.

– Безкоштовна медицина, – говорить фахівець з більш ніж сорокарічним досвідом, – для широкого кола громадян є чимось на зразок лікувального «кріпосного права». Людина, закріплена за поліклінікою свого району, змушена  користуватися послугами лікарів, яких їй, по суті, нав'язують. І пацієнтам мимоволі доводиться з цим миритися, бо, як то кажуть, «дарованому коневі в зуби не дивляться». Ось і виходить, що діюча система медичного обслуговування практично позбавляє людину права на свободу вибору лікування і цілителя.

Кризу «системи Семашко» підтверджує і світовий досвід. У своєму, так би мовити, класичному вигляді вона збереглася лише в країнах з досить жорстким централізованим управлінням – Білорусі, Північній Кореї... Навіть Куба в останні роки проводить в цій сфері серйозне реформування, переводячи медицину на економічні рейки.

І якщо Україна вибрала в своєму розвитку модель ринкової економіки, то її закони повинні накладатися на всі сфери життя, включаючи соціальні. Слід розуміти, що медична допомога – це послуга, що має певну вартість, яку визначає ринок. 

Реформа системи охорони здоров’я проходить в Україні одночасно з реформування системи місцевого самоврядування. А це сприяє впровадженню нових форм на первинному рівні системи охорони здоров'я.

Переваги децентралізації в цьому плані відчула вже Візірська територіальна громада Одеської області. Як зазначив її голова Олександр Токменінов, у громади з’явилася можливість закупити обладнання для Центру первинної допомоги, що обслуговує  жителів довколишніх сіл, забезпечити цей Центр досвідченими. професійними кадрами.

Червоноармійська громада також отримала можливість направити значну частину коштів на розвиток охорони здоров'я.

– Ми об'єдналися з Виноградівською сільською радою, – розповідає Валентина Тимчук, голова громади, – і відразу відчули, як почало змінюватися життя на краще. На додаткові кошти змогли капітально відремонтувати центр медичних послуг, запросили лікаря, який надає нашим жителям кваліфіковану допомогу.

Чимало кроків в напрямку реформування медичної галузі зроблено і в Одесі. Створено Центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), де працюють сімейні лікарі-універсали. 

Підготовка таких фахівців ведеться в Одеському національному медичному університеті, крім того, за рахунок міського бюджету пройшли перепідготовку кілька сотень лікарів інших спеціальностей. У місті вже багато років діє цільова програма «Здоров'я», на яку щороку виділяються десятки мільйонів гривень. Це суттєва підтримка, якщо врахувати, що коштів, які виділяються з держбюджету, вистачає лише на поточні витрати і заробітну плату працівникам, а система офіційних платних послуг ще недостатньо розвинена. 

Процес децентралізації дозволяє більш точково і ефективно розпоряджатися наявними засобами. Важливе значення для одеської медицини має передача тендерних закупівель медобладнання від міського департаменту охорони здоров'я до централізованої бухгалтерії  лікувально-профілактичних установ. Зрозуміло, що в лікарнях і поліклініках краще знають, яке обладнання їм потрібно, і зацікавлені придбати його за максимально ефективним  співвідношенням «ціна–якість». 

Також міська влада стала більш активно використовувати в системі охорони здоров'я т. зв. аутсорсинг. (Так називається передача функцій по професійній підтримці безперебійної роботи окремих систем і інфраструктури на основі тривалого контракту). Наприклад, в деяких стаціонарах на аутсорсинг передали забезпечення харчуванням. Фірма, яка виграла тендер, щодня поставляє готові страви в герметичних контейнерах з розрахунку наявної  кількості пацієнтів. В результаті поліпшилася якість харчування і зникла можливість «приписок». 

Покійному російському політикові Борису Нємцову належить примітна фраза: «Реформи починаються там, де закінчуються гроші». 

Саме повна відсутність коштів і спонукала свого часу керівництво Грузії почати реформи системи охорони здоров'я. У цій країні пішли шляхом створення ста лікарень. Інвестору віддавали лікувальний заклад за мінімальні гроші терміном на п'ять років, але без права змінювати його цільове призначення. Держава ж гарантувала підписання угоди зі страховим Фондом. Якраз в сільській місцевості цей проект спрацював особливо вдало. 

За великим рахунком, не варто забувати про просту річ: економіка – це базис, все інше – надбудова. Тому боятися ринкових відносин в медицині нічого. Просто потрібно підготувати систему і – найголовніше – підготувати населення до того, що за цим – майбутнє. 

Експерт групи РПР Олександр Ябчанка вважає, що для успіху реформування галузі охорони здоров'я слід вимагати від учасників даного процесу виконання своїх обов'язків: від МОЗ – плану дій і пропозицій щодо зміни нормативно-правових актів; від Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я – конструктивного діалогу і підтримки МОЗ; від Верховної Ради – оперативного прийняття необхідних законопроектів; від громадян – визначитися з лікарем, який буде здійснювати профілактику їх здоров'я і ранню діагностику хвороб, а також переглянути ставлення до власного здоров'я; від лікарів – не боятися змін, а активно їх пропагувати. 

З цим важко сперечатися, бо в новій медичній системі найважливіше – це взаємодія лікарів з громадянами в питанні суспільного здоров'я. Лікар буде відповідати за профілактику та ранню діагностику, ну а нам з вами доведеться взяти на себе відповідальність за власне здоров'я, вчасно проходячи обстеження і виконуючи рекомендації врача.

А ми з нетерпінням чекатимемо ваші відгуки і знайомитимемо вас з новими цікавими подіями в Одесі.

Автор: Анастасія Холдаковська