Зона, яка наближає до Європи

Євросоюз
12:12, 17 Грудень 2017

З самого початку 2016 року економічні стосунки між Україною і ЄЕС придбали новий стандарт.

Починаючи з 1 січня 2016 року, економічні відносини між Україною та Європейським Союзом будуються за принципами Глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ГВЗВТ), яка впроваджена в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 
ГВЗВТ передбачає взаємне відкриття ринків, а також регуляторне та інституційне наближення України до Євросоюзу. Як зазначає партнер міжнародної інвестиційної компанії «Base capital management» Тимур Чмерук, вже «немає сенсу переказувати, як мантру, міфи, які існують і донині, про те, що ГВЗВТ з ЄС - це помилка для українського бізнесу». Більш того, вільна торгівля з ЄС має ряд істотних переваг для вітчизняних підприємців. 
Так, безмитний доступ до найбільшого в світі ринку для більшості українських продуктів створює великі можливості для експорту. 
Гармонізація українського законодавства з законодавством ЄС і, відповідно, перехід на визнані в світі стандарти дозволить поліпшити внутрішній інвестиційний і бізнес-клімат, а також полегшити українським виробникам доступ на ринки не тільки держав Євросоюзу, а й третіх країн.  
Чи не менше вигод від ГВЗВТ отримає і населення України. Ранiше ми вже відзначали ці переваги, але, з огляду на важливість теми, вважаємо незайвим повернутися до цього. 
Найважливішим потенційним наслідком розвитку ГВЗВТ стане те, що в результаті доступу до широкого асортименту продукції і, відповідно, більшої конкуренції між виробниками і продавцями, будуть знижуватися ціни. 
Результатом передбачених Угодою про асоціацію якісних змін українського законодавства і регуляторних норм стане більша безпека продукцію на внутрішньому ринку. 
В результаті створення сприятливого регуляторного середовища, яке буде відповідати нормам і правилам ЄС, в Україні відбудеться поліпшення інвестиційного клімату, що спричинить появу значної кількості нових робочих місць. 
Оскільки текст Угоди про асоціацію містить положення про безпеку і стандартах праці, норми соціального забезпечення, дотримання екологічних вимог тощо, підвищиться рівень соціальної захищеності громадян України. 
Якщо ж говорити про державу в цілому, то і для неї глибока і всеосяжна зона вільної торгівлі з ЄС означає підвищення ефективності управління державними фінансами, додаткові можливості для завершення соціально-економічних реформ, і, як результат, зростання продуктивності праці, скорочення безробіття, зменшення рівня бідності населення.
Але все наведене вище в основному – перспектива. Наших читачів, зрозуміло, більше цікавить, яка користь отримана Україною в результаті півторарічного дії ГВЗВТ. Цій темі присвячено дослідження першого секретаря представництва Європейського Союзу в Україні, доцента економіки паризького Інституту політичних досліджень Жосліна Гітона.
Як зазначає експерт, після вступу в силу Угоди про асоціацію, Євросоюз знизив багато імпортних мит на українські товари, а для більшості позицій ці мита повністю скасовані. Експорт сільськогосподарської продукції з України вже відчуває позитивні результати від безмитних квот, що підтверджується зростання обсягів безмитного експорту деяких сільськогосподарських товарів.
«Після двох років падіння торгівлі, викликаного зовнішньою агресією, світовим зниженням цін на сировину і важкою економічною кризою, – пише Ж.Гітон, – експорт з України в ЄС почав знову зростати, і це зростання в 2016 р.  досягло 3,7 %. Цей показник важливо розглядати з урахуванням того, що експорт з України в інші країни світу, тобто, без урахування ЄС, продовжував падіння, яке досягло 8,9 %. Зокрема, експорт України до Росії  показав різке падіння – на 25,6 % у 2016 році, переважно в результаті обмеження торгівлі з боку Росії.
Таким чином, можна зробити висновок, що ЄС залишається найбільшим експортним партнером України. Його частка в загальному експорті України в 2016 році склала 37,1 %, при тому, як експорт в РФ – всього 9,9 %.
Більш того, в першому кварталі нинішнього року в порівнянні з відповідним періодом 2016 року обсяг експорту з України в країни ЄС зріс майже на чверть. 
З цими спостереженнями повністю корелюються і дані по Одеській області. Згідно даним Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Євросоюз є найбільшим торговим партнером нашого регіону – як з експорту, так і з імпорту. При цьому, провідними галузями-експортерами стали агросектор і хімічна промисловість. Так, АТ «Стальканат-Силур» поставляє в країни ЄС 30 % вироблених сталевих канатів і тросів. На європейський ринок багато в чому орієнтований у своїй діяльності повністю автоматизований олійно-екстракційний завод компанії Allseeds, який став одним з найбільших виробників і експортерів рослинних масел і шротів в країні. Уже багато років успішно співпрацює з Євросоюзом ВАТ «Одескабель» і т.п. 
– Ці зміни в торгівлі, – вважає французький аналітик, – показують, що поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі дійсно має позитивний вплив. А посилення торгівлі веде до створення нових робочих місць та економічному зростанню.
З думкою першого секретаря представництва Європейського Союзу в Україні цілком солідарний і прем'єр-міністр Володимир Гройсман. На його думку, сьогодні найважливішим завданням є «активізація торгових відносин, надання їм свіжого дихання. Угода про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом і Канадою відкриває для України нові ринки і нові можливості, якими ми вже починаємо користуватися».
Звичайно, поки що  можливості, надані Угодою про асоціацію, використовуються Україною досить помірковано. Зараз український експорт тільки починає відчувати позитивні наслідки адаптації норм і стандартів до європейських. На жаль, вітчизняні законодавці «поспішають повільно», що позначається на розвитку економіки не кращим чином. Тим часом, більш глибока інтеграція законодавства ЄС в сфері безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів, а також адаптація стандартів промислових і сільськогосподарських товарів, відкриє для наших виробників ринки Євросоюзу значно більше, ніж навіть зниження тарифів. А це буде сприяти перетворенню України з країни, яка експортує головним чином сировину і сільськогосподарську продукцію, в країну, економіка якої повністю інтегрована в європейські та світові ланцюжків виробництва і збуту.
Але варто пам'ятати, попереджає Ж.Гітон, що для досягнення цієї мети українській владі потрібно докласти значних зусиль для якнайшвидшого продовження реформ. 
«ЄС – це великий і багатий ринок, – пише він, – в ньому живе 500 млн покупців. Але вийти на цей ринок важко. Продаж в ЄС вимагає маркетингових зусиль, встановлення зв'язків і відповідність продукції складним нормам. Це процес, який вимагає часу. Торговельної угоди між ЄС і Україною є інструментом, яким повинні скористатися як українська влада, впроваджуючи законодавчі та інституційні зміни, так і бізнес, проводячи модернізацію та адаптацію».
Вітчизняний аналітик Тимур Чмерук ставить питання гостріше: «Українському бізнесу і влади потрібно навчитися, з одного боку, функціонувати і заробляти в умовах жорсткої конкуренції і, з іншого боку, забезпечувати оптимальні умови для припливу внутрішніх і зовнішніх інвестицій».
Щось в цьому плані вже зроблено і робиться. 
Так, Україна визначила стратегію, спрямовану на усунення технічних бар'єрів в торгівлі з ЄС шляхом приведення свого законодавства у відповідність з основними директивами ЄС і прийняття великої кількості стандартів ЄС. 
В агропродовольчому секторі України поступово реалізує комплексну стратегію впровадження санітарних і фіто-санітарних норм ЄС. Згодом це забезпечить високі стандарти безпеки продовольчих товарів для українських споживачів, а також дасть можливість українським підприємствам експортувати свою продукцію. 
Безумовно, мають рацію ті експерти, які застерігають він настроїв на кшталт того, що для вітчизняної економічної системи ГВЗВТ – щось на кшталт «рятувального кола». Цитуючи класиків, можна нагадати, що «порятунок потопаючих» залежить, перш за все, від самих «потопаючих». І немає кращого виходу, ніж системна державна антикорупційна політика, відмова від практики можновладців «симпатизувати своїм олігархам» прагнути до розвитку і збагачення тільки тих бізнесів, до яких вони мають відношення, і звичайно, реальна гарантія для зарубіжних інвестицій. 
«Торговельної угоди між ЄС і Україною є інструментом, яким повинні скористатися як українська влада, впроваджуючи законодавчі та інституційні зміни, так і бізнес, проводячи модернізацію та адаптацію, – справедливо зауважує Ж.Гітон. – ЄС і надалі буде підтримувати Україну в цьому процесі. Значна частина допомоги ЄС для України спрямована на сприяння впровадженню реформ, передбачених Угодою про асоціацію. Ці реформи принесуть відчутні, стійкі і значні вигоди для громадян України».
І, насамперед, варто прислухатися до слів людини, чия думка значуща для тих, хто формує ставлення Європейського Союзу до України. А це значить, потрібно дотримуватися ринкових правил гри при веденні бізнесу, строго відповідати європейським нормам і стандартам, вести цивілізований діалог між бізнесом і владою.
Автор: Анастасія Холдаковська